Фрістайл, Ната Нєдіна — Калинонька

Літній вечір знову солов'ї піснею милуються
Над рікою стелиться туман тихим бережком
Місяць знову запрошує зірок на веселий зоряний танок, а зі мною журиться калина під вікном
Калинойко, калинойко, бороть допоможцю дай
І таємницю вічного кохання розгадай
Він живе і про мою любов навіть не підозрює
Я ж ніяк отих потрібних слів не знаходжу, ні
Як йому про все розповісти
Це калино можеш тільки ти
Що робити маю, підкажи мені
Калинонько, калинонько, бороть допоможи
Коханого і милого навіть приборожі
Калинайко, калинайко, надію серцю дай.
І таємницю вічного кохання розгадай
Калинайко, калинайко, порад допоможи
Коханого і милого навіть приборожи
Калинонько, калинонько, надію серцю дай
І таємницю вічного кохання розгадай
Дякую за перегляд