O X I O N — У Серпневому Вікні

Заблукало наше літо між холодних поверхів.
Я шукаю твій відбиток у фрагментах давніх снів
Частирає [спів] навіть фарби залишаючи лишло.
Ніби всього, що між нами насправді
Не було.
Тільки простір пам'ятає дотик
Лагідних долонь, зберігаючи в кімнаті недопалений вогонь
Догорає захід сонця
У серпневому вікні
Тільки пам'ять залишає
Силует твій на стіні урпневому вікні упневому
Віки догорає захід сонця
У сердневому вікні
Тільки пам'ять залишає
Твій на стіні
У серпневому
То з того вечора назавжди щось змінилося
В мені, загубившись у розмовах
Спів] поміж іншими людьми.
Ти дивилась
Мені в очі, наче бачила думки
Я дививсь на твою шию і не міг очей звести.
Ми говорили цілу ніч
Аж поки згасли ліхтарі.
Та минулого не можна повернути вже мені
Догорає захід сонця
У серпневому вікні
Тільки пам'ять залишає
Силует твій на стіні
Уже внемо добре
Догорає захід сонця
У серпневому вікні
Тільки пам'ять залишає
Силу твій на стіні oh