Dron — Колис

Колись у дворі до заходу дня
Ми бігали вільно, це була весна
Крейда на асфальті, сніг через край
І здавалося, щастя немає межнай
Лялька в руках, м'ячик в руках
Ніхто не ховався в холодних кутках
Мама кликала діти, додому вже час
І світ засинав під теплої фрази
Тоді не рахували тривоги і хвилини
Не знали, що можуть палати країни
Дитинство звучало, мов пісня проста
А небо над нами було без хреста
Тепер у дітей інше зовсім життя
Війна здобирає у них майбуття
Розбиті будинки, згорілі міста
І лялька в пилюці самотня лежить
Будять сирени серед темної ночі
Страх відбивається прямо у очі
Вони вже дорослі, не по роках своїх
Бо чують війну, а замість казок і пісень
Тут замість гойдалок уламки бетон
Замість мультфільмів тривожний фон
Замість уроків дорога в підвал
Де кожен маленький вже трохи втомився й мовчав
Іграшки поряд із битим вікном
Дитячі малюнки вкриває димком
Та навіть крізь попіли чорний цей слід
Вони ще малюють яскравий світ-світ
Бо діти сильніші за темрявий страв
Несуть свої мрії у маленьких руках
І там, де руїни лишили сліди
Ростуть сподівання на мир назавжди
Я бачу ту ляльку серед руїн
Ніби свідок усіх пережитих один
Вона пам'ятає дитячі пісні,
Коли ще не вибухи снились вночі
Та прийде той день і повернеться світ,
Де знову лунатиме радісний сміх
І птахи над полем співатимуть знов,
А дітям повернеться віра і любов
Тепер у дітей інше зовсім життя
Та не переможе їх темряваття
Бо крізь усі втрати, крізь попіл і дим
Вони бережуть
Україну живим
І лялька пилюці дочекає той час
Коли мирне сонце зігріє ще нас
Коли замість вибухів спів журавлів
І сміх українських щасливих дітей