Matlak — Навпіл

Без тебя
Все нибудь нормально, ранок, маршрутки, ключи
Я машинально витаю с людьми и мовчу там, где треба
Ни мы меж немых, светло в векнах, новин и дождь
Я просто не цілий
Весь цей світ
Холодний і сірий
Без тебе я не цілий
Я просто не цілий
Останній звук
Обривається в нуль
Я далі живу
По знайомій схемі
Вчасно сміся, кудись іду
І ніхто не помітить моєї проблеми, бо зовні я майже не випав з ритму
Інколи ввечері в тихих кімнатах
Я чую, як світ ламається напіл
Та поруч з тобою все стає на місце
Голос повітря, дотик руки
І наше мовчання звучитьить так навмисне
Я знову зібраний, зібраний цілий
Без тебе я не цілий
Я просто не цілий
Весь цей світ
Холодний і сірий
Без тебе я не цілий але
Я просто не цілий
Без тебе я не цілий
Без тебе я неилый
Без тобой я метилый
Без тобой я метилый
Я просто метилый
Але поруч с тобою я снова живой