Мантрід, Айра — Я З Тобою

Листопад розсипає вогні
Жовте листя кружляє в мені
Вітер пише нам вірші сумні
Та твоє тепло не згасло в мені
Ми мовчимо, мовчання про нас
Наче осінь спинила свій час
І нехай уже холонуть сади
Я до тебе повернусь завжди
І навіть коли мене нема, і навіть коли я
З тобою
Навколо кружляє осінь сама, а я
Залишаюсь весною
І навіть коли промайна листопад
І навіть коли охолонуть дороги, і навіть
Коли мене нема.
І навіть коли
Я з тобою
І навіть коли мене нема.
І навіть коли я з тобою
Навколо кружляє осінь сама, а я
Залишаюсь весною
І навіть коли пройд
І навіть коли похолонуть дороги.
І
Навіть коли мене нема, і навіть коли
Я з тобою
І навіть коли мене нема, і навіть коли я
З тобою
Навколо крипляє осінь сама.
А я
Залишаюсь весною
І навіть коли про мене листопад
І навіть коли похолонуть дороги.
І
Навіть коли мене нема, і навіть коли
Я з тобою