Olena Lahoza — Прощавай

Прощавай, та більше мене не чекай
Прощавай, і серце моє не тримай
Наш серцей сломав і тому
Вчити з тебе у житті одному
Під сонцем та небом
Жити без тебе, без тебе
Ти мене не кохала ніколи
Та запізно я це зрозумів
Те що бачить інші навколо
Я помітити сам не зумів
Я тобі дарував свою ніжність
Свої думи та все що я мав
Я віддав тобі серце та вірність
Я кохав, я дуже кохав
Прощавай, та більше мене не чекай
Прощавай, і серце моє не тримай
Наш всесвіт став малий тому
Вчитись треба у житті одному
Під сонцем та небом жити без тебе
Ти мене не тримала ніколи, повідомлень моїх не чекала
Та мені вже набидло доволі, я зізнався, ти промовчала
Як немає б тобі почутів, це нормально та треба сказати
Йому в світі достатні слів, бо я маю право це знати
Прощавай, прощавай, та більше мене не чекай
Прощавай, прощавай, і серце моє не тримай
Наш серць віта малий тому
Вчитись треба у житті одному
Під сонцем та небом
Жити без тебе, без тебе
Ти мене не побачиш ніколи
Я тепер наодин зі собою
Та я дякую всесвіту й долі
За зустріч з тобою, з тобою
Прощавай, та більше мене не чекай
Прощавай, і серце моє не тримай
Наш всесвіт став малий і тому, вчитись треба у житті одному пемкин
Наш сердце стал малый тому, Чуть без тебя в жизни одному, Бед солнцем та небом, Жить без тебя