Vira, Marko — А Ти Не Дзвони

А ти не дзвони, не дзвони мені
Особливо вночі, особливо вночі
Я тебе забуваю потроху сама
Та почую твій голос і знову твоя
А ти не дзвони, не дзвони мені
Не питай, чи сумую, чи сняти ще сни
Я навчилась без тебе сміятися у день
Тільки ніч забирає мене до тебе
Я видалила номер та знаю на пам'ять
І знайомі три цифри впізнаю здаля
Бо з тобою чужими навчилися стати
Тільки серце не вміє забути ім'я
Я не буду питати, з ким ти сьогодні
Не шукатиму правди у твоїх очах
Ми обоє сказали, так буде спокійно
Тільки те, то і спокій, коли настає ніч
А ти не дзвони, не дзвони мені
Особливо вночі, особливо вночі
Я тебе забуваю потроху сама
Та почую твій голос і знову твоя
А ти не дзвони, не дзвони мені
Не питай, чи сумую, чи сняти ще сни
Я навчилась без тебе сміятись у день
Тільки ніч забирає мене до тебе
Я не дзвоню та номер твій відкритий
Друга ночі і місто давно уже спи
Стільки раз хотів просто набрати
І мовчати, щоб голос твій хоч почути
Ти сказала, не треба, я наче почув
Тільки сам від себе тебе не сховав
Ми обоє вдаємо, що давно відпустили
А як ви відпустили, хіба б так боліло
А ти не дзвони, не дзвони мені
Особливо вночі, особливо вночі
Бо почую твій голос і знов пропаду
Все, що так відпускала, назад поверну
А ти не дзвони
Не дзвони мені
Хочу, знаешь, я все одно подниму