Muchnoy — Координати

Є.
Гай!
Ночной.
Ми знайдемо тебе, васют, по координатах.
Наш вибуховий сувенір вже на апаратах.
Вчорашні герої лишаються в цитатах,
А пам'ять живе довше,
Ніж записи у датах.
Моє місто тихе, як розтріщене асфальтом.
Тут кожен шрам на серці —
Це відданість солдату,
Який пройшов крізь
Полум'я, не знаючи відкату,
Бо воля не здається під тиском автомату.
Сіра зона тиха, як мов зір перед стрибком,
Де ніч малює контури,
Боже, з червоним швом.
Тут тиша перед бурею здається лише сном.
Небо ріжуть трасери над темним селом.
Сектор в напрузі, як натягнутий трос.
Повітря вмить замовкає перед вибухом ос.
Поле відповідає тільки гуркотом гроз.
Вітер несе слід з присмаком сльоз.
Ти думав, я тут прози
Прийшов тобі читати?
Моя міць кується через
Дні в білі втрати.
Рідна ненька не дасть чужинцю панувати.
Її квітучі коси не дасться розірвати.
Не хочу, щоб мій шлях зустрів
Розчарування.
Якщо робити справи,
То робити без вагання.
Бо доля поважає тих,
Хто йде без нарікання.
Слабкість залишає лише попіл сподівання.
Не раз мене ламали, та не зміг ніхто зламати.
Я звик крізь темні
Бурі дорогу прокладати.
Бо той, хто вірить в правду,
Не навчиться відступати,
А русакам лишається могили рахувати.
Тож поки серце
Б'ється, не складемо ми зброю.
Вічна пам'ять тим,
Хто жертвував собою.
Смерть приходить до усіх,
Та не до всіх з ганьбою.
Сенс не в перемозі, а в чесності з собою.
Життя не питає,
Воно просто б'є, як джгут.
Хтось падає в тінь,
Хтось далі горить.
Ми носим свій тягар та несемо без жалю.
Кожен свій шлях проходить в бою.
Ми всі тут мандрівники в часі і у часі,
Де кожен сам обирає,
Ким стати у масі.
Істина тиха не любить
Гучних слів, та залишається з тими,
Хто її пережив.
Па-па-па-па!