Сан Саныч — Одна Така

Побачив я вночі твої яскраві очі
Твій погляд назавжди мене зачарував
Що коїться зі мною, тепер не розумію
Раніше почуттів таких не відчував
Та баблять знову твої очі на часон
Не можу я тепер вночі спокійно спати
Твій образ назавжди панує у думках
Де звідки ж ти така
Яскрава та красива
Я у полоні мріяти в моїх думках
Шкодую, що з тобою не зміг заговорити
Я вперше у житті, ледь стою на ногах
Чи клунство це чи що, скажи тебе благаю
Чи стою в другий раз, я на своїх ногах
А ти така, що навіть слів не підібрати
Я можу відьмати
Починать часом
Я більш не можу так постійно далі жити
Хочу я парком кожен вечір та вночі
Що робити далі, я не розумію
На дворі осінь та починаються дощі
Кожен день, так тільки гірше, все і гірше
Надія втрачена та шансів вже немає
Я їхав парком і тебе крізь дощ побачу
А ти така, що навіть слів не підібрати, а може відьмати
Стояла ты, дивившись вдаль під парасолькою
А я, мов п'яний, все всередині тримтить
Набрався сил та підійшов, і ось ми разом
Душа радіє серце, більше не трамтить
А ти така, що, та баблять знову твої очі на часу