Lena Nemish — Поклич Мене В Той Сад

Осінній вечір гасне за вікном.
Вкриває
Світ казковим дивним сном
Злітає жовте листя від землі
Ти ніжно усміхаєшся мені
І ніби для кохання зупинився час.
І ніч
Чекає вже на нас
Поклич мене в той сад, бавряний
Листопад, де нас чекала ніч, де я так вірила
Де всі слова твої торкнулися душі, де я
Коханий мій, про тебе мріяла
Поклич мене в той сад, багряний
Листопад, де нас чекала ніч, де я так вірила
Де всі слова твої торкнулися душі.
Де я
Коханий мій, коханий, про тебе мріяла
В твоїх долонях все моє життя
В твоїх обіймах ніжність почуття
В мелодіях осіннього дощу звучить:
"Коханий, я тебе люблю
І хай багряне листя вкриє.
Нас.
Нехай
Любов зупинить знову час.
Я до твого
Плеча тихенько притулюсь і в наш осінній
Сад з тобою повернусь
Поклич мене в той сад в багря.
Яний
Листопад, де нас чекала ніч, де я так вірила
Де всі слова твої торкнулися душі, де я
Коханий мій про тебе мріяла
Поклич мене в той сад, багавий листопад
Де нас чекала ніч, де я так вірила
Де всі слова твої торкнулися душі, де я
Коханий ні
Про тебе мріяла
Про тебе мріяла
Часі зілля з коханням з тобою доп'ю
І в ніч до світання тебе поведу
А завтра ранкова нас вмиє роса
І буде казкова
Ще ніч не одна
Ні, тільки ти знають небеса.
Я тебе у рай свій повела.
Повела, як місяця зоря
Місяця зоря
Мій, тільки ти знають небеса.
Я тебе ура
І свій повела на землі.
Я грішна не свята, грішна несвята
Хрі свято
Про наше кохання співали гаї
А я цілувала уста чарівні чами
Почу кохане ім'я
Черезля любові
Доп'ю не одна
Ні тільки ти знають небеса я тебе ура і
Свій повела повила як місяця зоря місяця
Ця зоря
Тільки ти знають небеса я тебе ура свій
Повела на землі я грішна несвята гишна несвята да ha
Дрімають верби над водою
І льється пісня солов'я
А ми закохані з тобою
І я щаслива, бо твоя
Бо доля вбрала у намисто
З любові, щастя і добра
Життя уквічане барвисто
Мене з тобою повела
На мальвироси з неба падають
І в наші тихі вечори
Вони мені завжди нагадують
Що ми з тобою назавжди
Намальси з неба падають
І в наші тихі вечори
Вони мені завжди нагадують
Що ми з тобою назавжди
Я в очі ніжні волошкові
Дивлюсь неначе в небеса
Мені твої уста медові
З коханням доля віддала
Намаль вироси з неба падають
І в наші тихі вечори
Вони мені завжди нагадують
Що ми з тобою назавжди
Май вирози з неба падаю
І в наші тихі вечори
Вони мені завжди нагадують
Що ми з тобою назавжди
Намаль вироси з небо падають
Намаль розси з не попадають
Намаль розси з небайдають
На май бироси з непоняли h