Мелодії України — Бабине Літо

Санаторій.
Пізня осінь.
Чорна хустка
Сум в очах
Третій рік сама і досі
Сльози тихі по ночах
Біля джерела [спів]
Щоранку в черзі сивий пан стояв
Наливав мені у склянку
І казав:
"Я вам зайняв
Бабине літо, бабине літо.
Я ж не чекала уже тепла
Думала, все вже давно прожито
А ось до мене любов прийшла.
[Спів]
Срібло на скронях, то павутинка.
Кажуть що бабина, ну і хай.
А я сьогодні щаслива жінка.
Літо моє іще не минає
День за днем алеї [спів]
Клени парасолька від усіх
Він жартує, і до мене повертається мій сміх
До дзвонить:
"Мамо, де ти?"
Та лікуюсь і мовчу
Маю, як дівча, секрети.
Чорну хустку геть лечу
Бабине літо, бабине літо.
Я ж не [спів] чекала уже тепла, думала, все вже давно прожито
А ось до мене любов прийшла.
Срібло нас кронях, то павутинка.
Кажуть, що пабне ну і хай.
А я сьогодні щаслива жінка.
Літо моє іще минає
А він в останній вечір каже
Я ту водичку і не п'ю
Ходив, бо все ніяк не зважусь
Сказати вам, що вас люблю
Я знаю, пізно знаю сили
Сини не зрозуміють ні
Та з вами я такий щасливий
Як не бував
І навесні
Хай вже знають і внуки і діти
Ось і до мене любов прийшла
Бабине літо, бабине літо [спів]
Я ж не чекала уже тепла
Думала, все вже давно прожито
А ось до мене любов [спів] прийшла
Срібло на скронях то павутинка.
Кажуть що бабине, ну і хай.
А я сьогодні щаслива жінка
Літо моє іще не минає
Сьомий день.
Автобус ранок
Він уперше каже:
"Ти
Я зайняв тобі біля себе
Баби не літо, баби не літо, я ж не чекала уже тепла.
Думала все вже давно прожито
А ось до мене любов прийшла.
Срібло на скронях.
То павутинка!
[Спів]
Кажуть, що пане і хай.
А я сьогодні щаслива жінка
Літо моє іще не минає