Кошик Добра — Я Стала Сильною

У мене за плечима ціле море
непрожитих бажань і сподівань.
Не все в житті давалося прозоро,
та я навчилась жити без вагань.
Я теж могла сказати: "Все, не можу",
та хто б тоді нагодував дітей?
Я не просила в долі допомоги
і не скидала ноші із плечей.
А ти спитай, як жінка сильна стала,
коли життя залишило саму.
Як її доля кожен день ламала.
Скільки разів казала: "Не впаду",
бо сила не приходить нам у спадок, її гартують тисячі ночей.
Бо іноді за словом "все в порядку"
стоїть життя, невидне для людей.
Я пам'ятаю, як я гроші рахувала,
щоб вистачило дітям на обід.
Я навіть не злічу, як недоспала,
щоб вберегти дитинство від всіх бід.
А я ж колись так мріяла про щастя, про те, щоб хтось зі мною дорожив.
Та скільки раз хотілося признатись,
що я жива та серце прагне див.
А ти спитай, як жінка сильна стала,
коли життя залишило саму.
Як її доля кожен день ламала.
Скільки разів казала: "Не впаду",
бо сила не приходить нам у спадок,
її гартують тисячі ночей.
Бо іноді за словом "все в порядку" стоїть життя, невидне для людей.
Тепер я можу подивитись прямо
на все, що залишилось за плечима.
Я дітям стала захистом і храмом,
щоб кожен з них розправив власні крила.
Я не просила долю дати силу,
та мусила її знайти сама.
Не все, що пережила, розповіла.
І не судіть мене,
хоч я і не свята.
А ти спитай, як жінка сильна стала,
коли життя залишило саму.
Як її доля кожен день ламала.
Скільки разів казала: "Не впаду",
бо сила не приходить нам у спадок,
її гартують тисячі ночей.
Бо іноді за словом "все в порядку"
стоїть життя,
невидне для людей.