Motann — Ой Моя Чорнява

Ой моя чорнява.
Ой моя чорнява, чорнява.
Ти мені на серце впала.
Ой яка ж ти кучерява!
Мою душу зачарувала.
Ой моя чорнява, чорнява.
Ти мене з розуму звела.
Я до тебе знову з квітами, а ти босою назустріч бігла.
Ти виходиш із подвір'я, у волоссі вітер грає.
Я сигналю біля брами, твоя мама виглядає.
Каже: "Доню, вже пізненько. Не катайся до світання".
А ти тихо посміхнулась і шепнула: "До побачення".
Я відкрив тобі машину, ти поправила волосся і сказала: "Їдь, мій милий, поки мама не вернулась.
А на небі зорі, зорі. А у мене ти одна.
Хай сусіди що завгодно говорять про нас до рання".
Ой моя чорнява, чорнява.
Ти мені на серце впала.
Ой яка ж ти кучерява!
Мою душу зачарувала.
Ой моя чорнява, чорнява.
Ти мене з розуму звела.
Я до тебе знову з квітами, а ти босою назустріч бігла.
На заправці пили каву. Ти сміялась без причини.
Я казав тобі: "Кохана, ти найкраща серед всіх дівчат".
Ти сказала: "Не підлизуйсь, краще їдь зі мною в гори.
Я куплю тобі троянди". Ти сказала: "Не говори.
Мені квітів не потрібно. Мені треба твої руки, щоб тримав мене за плечі і не їхав у розлуку.
А я хлопець небагатий, та за тебе все віддам.
Не куплю тобі палаців, але серце не продам".
Ой моя чорнява, чорнява.
Ти мені на серце впала.
Ой яка ж ти кучерява!
Мою душу зачарувала.
Ой моя чорнява, чорнява. Ти мене з розуму звела.
Я до тебе знову з квітами, а ти босою назустріч бігла.
Ой, чорнява моя мила. Ти мене причарувала.
Я гуляв собі по світу, поки ти мене не знала.
А тепер мені не треба ні чужих країн.
Та їв ні слави, тільки ти і наша хата, і твої чорняві брови.
Ой моя чорнява, чорнява,
ти мені на серце впала.
Ой яка ж ти кучерява,
мою душу зачарувала.
Ой моя чорнява, чорнява,
ти мене з розуму звела.
Я до тебе знову з квітами, а ти босою назустріч бігла.
Ой чорнява,
моя мила.
Що ж ти зі мною
наробила?
Ой чорнява, чорнява, моє серце ти забрала.