Bitum — Щастя Для Всіх Даром

Зливи падали вгору.
Чотири руки хором
тримав пісок у долонях,
а метроном бив у скроні.
Ми засинали до літа,
молилися моноліту,
сміялися, як востаннє,
імітували кохання.
Ми підкоряли вершини,
чекали Бога з машини.
Та на ніч знову тривога, бо крім нас тут нікого.
Щастя для всіх буде даром, тільки коли замовчить вартовий.
Дайте нон-стоп та потерту гітару, я досі живий.
Щастя для всіх буде даром, тільки коли замовчить вартовий.
Дайте нон-стоп та потерту гітару, я досі живий.
Я все ще живий!
А листя різало вени,
наче ножі-сюрикени.
На чесном слові тримались
ті, хто давно заїбались.
Птахи летіли у вирій,
і у порожній квартирі
ми засинали до літа,
щоб перестало боліти.
Мрили альянси та пакти,
та спогади-артефакти
лежали, наче у комі, між старих фотоальбомів.
Щастя для всіх буде даром, тільки коли замовчить вартовий.
Дайте нон-стоп та потерту гітару, я досі живий.
Щастя для всіх буде даром, тільки коли замовчить вартовий.
Дайте нон-стоп та потерту гітару, я досі живий.
Я все ще живий!
Щастя для всіх буде даром, тільки коли замовчить вартовий.
Дайте нон-стоп та потерту гітару, я досі живий.
Щастя для всіх буде даром, тільки коли замовчить вартовий.
Дайте нон-стоп та потерту гітару, я досі живий.
Я все ще живий!