Кошик Добра — Хто Така Мама

Хто така мама?
Це душа людини
В якій для нас немає слова ні
Вона приймає
Наші всі провини
І залишається
Опорою в житті
Вона одна уміє так любити
Не вимагаючи
Нічого навзамін
Вона вміє душу прихилити
І зрозуміти серцем
Без причин
Дозволь поцілувати твої руки і
Притулитися до тебе, як колись
І слухати, як серце твоє стука
І тихо мовити:
"Рдненька, не журись
Дозволь мені твої руки спинити
Щоб ти ніколи не старіла, мамо
І миттю кожною з тобою дорожити
Бо ти єдина, що нам доля дарувала
Хто така мама?
Це велике серце
В якому вистачає місця всім
Воно за кожного із нас тривожно б'ється
І кожен біль наш відчуває ніби світ
Вона готова світ перевернути
Аби дитя від лиха вберегти
Вона не дасть надії потонути
І допоможе вихід віднайти
Дозволь поцілувати твої руки і
Притулитися до тебе, як колись
І слухати, як серце твоє стука
І тихо мовити:
"Рідненька, не журись
Дозволь мені твої роки спинити
Щоб ти ніколи не старіла, мамо
І миттю кожною з тобою дорожити
Бо ти єдина, що нам доля дарувала
Вона ніколи нам не скаже правду
Як часто плаче, залишаючись сама
Вона в душі плекає ніжній саду, де кожна
Квітка то її дитя
Вона свята, немов ікона в храмі
Де стільки світла, ніжності, тепла
І стільки святості у цьому
Слові мама, яку
Господня милість нам дала
Дозволь поцілувати твої руки
І притулитися до тебе, як колись
І слухати
Як серце твоє стука
І тихо мовити:
"Рідненька, не журись
Дозволь мені твої руки спинити
Щоб ти ніколи не старіла, мамо
І миттю кожною з тобою торожити
Бо ти єдина
Що нам доля дарувала