Перша Дружка — А Ти Хворієш Без Кінця

А ти хворієш без кінця.
Ти без кінця хворієш.
А як покличу до вінця,
то ти, мабуть, землієш.
Ну як же зветься слабість ця,
що я хворію без кінця?
Хворію я одним тобою,
горю тобою завжди вся.
Рятунку в лікарів нема,
рецептів не існує.
Шукати вихід то дарма.
Хіба що поцілую.
Хіба що міцно обійму,
щоб зняло як рукою
оту всю хворобу враз твою
і всі симптоми болю. Не треба ліків, не купую.
Цілую, де боліло. Я краще тихо приготую ту грілку на все тіло.
А ти хворієш без кінця.
Ти без кінця хворієш.
А як покличу до вінця,
то ти, мабуть, землієш.
Ну як же зветься слабість ця, що я хворію без кінця?
Хворію я одним тобою, горю тобою завжди вся.
Я не піду на карантин.
Недуга тая в серці.
Ти мій останній аспірин,
моя грілка з перцем. Діагноз ставить Інтернет
-
закохана по вуха. А ти кохай, кохай мене,
нікого ти не слухай. Когось твоя хвороба злить,
не може це стерпіти. Не раджу близько підходить, щоб без кінця не захворіти.
А ти хворієш без кінця.
Ти без кінця хворієш.
А як покличу до вінця,
то ти, мабуть, землієш.
Ну як же зветься слабість ця, що я хворію без кінця?
Хворію я одним тобою, горю тобою
завжди вся.