Tayemno, Nazarii Rubel — Тьох Тьох Тьох

Ми втекли із весілля, тільки північ минула, бо підбори незручні в ту ніч я обула.
Ти піджак перекинув на гілку в саду.
Ми придумали танець просто тут на ходу.
А весілля гуляло, музики лунали, і ніхто не помітив, куди ми пропали.
Тільки місяць дивився крізь листя з гори, як ми вдвох танцювали посеред травиии.
Тьох, тьох, тьох соловей на гіллі.
Ми босоніж кружляли на чужім весіллі.
Тьох, тьох, тьох знов на гілці піджак.
Тепер на нашому весіллі затанцюємо так.
Через рік у саду знов весільні столи.
Вже до нас звідусіль наші близькі прийшли.
Я знімаю краватку, складаю піджак.
Ти лишаєш підбори. У нас було вже так.
Там, де вперше босоніж кружляли в саду, ми сьогодні створили свою власну сім'ю.
Підколюють друзі, впізнавши танок, а з черешні лунає знайоме нам "тьооох"!
Тьох, тьох, тьох соловей на гіллі.
Ми босоніж кружляли на чужім весіллі.
Тьох, тьох, тьох знов на гілці піджак.
Тепер на нашому весіллі затанцюємо так.
Туфлі під лавкою, знову в садок.
Піджак на черешні, знайомий танок.
І сусіди виходять, танцювати вже час.
Поки наш соловей співає для нас.
Нехай грають музики, гуляє рідня.
Не забудем ніколи цього світлого дня.
І від першого танцю до сивих років ми впізнаємо пісню і так, і рідний спііів.
Тьох, тьох, тьох соловей на гіллі.
Ми босоніж кружляли на чужім весіллі.
Тьох, тьох, тьох знов на гілці піджак.
Тепер на нашому весіллі затанцюємо так.
Тьох, тьох, тьох соловей на гіллі.
Ми босоніж кружляли на чужім весіллі.
Тьох, тьох, тьох знов на гілці піджак.
Тепер на нашому весіллі затанцюємо так.
Тьох, тьох, тьох соловей на гіллі.
Ми босоніж кружляли на чужім весіллі.
Тьох, тьох, тьох знов на гілці піджак.
Тепер на нашому весіллі
затанцюємо так.