Sadsvit — Напевно Ти (Live Atlas Festival)

Я забув, хто ти і я.
Я забув, хто ти і я.
Де тебе знайду я знову? І я не знаю, хто покорить мою втому.
Напевно, ти.
Станція метро,
потяг від'їжджає, навушники на двох.
Лишень тебе немає. Втоми
плями на руках. Загублені зв'язки, давно в моїх словах.
Я забув, хто ти і я.
Я забув, хто ти
і я.
Де тебе знайду я знову? І я не знаю, хто покорить мою втому.
Напевно, ти. Я забув, хто ти і я.
Я забув, хто ти і я.
Де тебе знайду я знову? І я не знаю, хто покорить мою втому.
Напевно, точно ви!
Напевно, ти. Напевно, ти. Напевно, ти.
Напевно, ти. Напевно, ти. Напевно, ти.
Напевно, ти. Напевно, ти. Напевно, ти.
Напевно, ти. Напевно, ти. Напевно, ти.
Друзі!
Сьогодні ми зібралися, бо є файний фестиваль.
Але насправді ми зібралися через те, що ми відчуваємо єдність в цих грізних часах.
Тому якщо ви не знайомі один з одним, обніміться, а якщо ви знайомі, тоже обніміться.
Давайте всі, всі, всі, всі обнімаємося, робимо нашу єдність!
Обнімаємося, прекрасні люди, тому що ми класні, ми чудові і неймовірні!
Дякую вам, я вас люблю.
Я забув, хто ти і я.
Я забув, хто ти і я.
Де тебе знайду я знову? І я не знаю, хто покорить мою втому.
Напевно, ти. Я забув, хто ти і я.
Я забув, хто ти і я.
Де тебе знайду я знову? І я не знаю, хто покорить мою втому.
Друзі, це точно ви! Atlas, Всесвіт двадцять двадцять шість, Київ!
Дякую!