Ropan — Моменти

Я наче у весні і так люблю цей
Прекрасний світ.
Радий чути у рідному
Дворі дитячий сміх.
Дивитися
Як літній дощ тікає зі стріг.
Як вуличні
Митці малюють на стінах брудних
Слухати шум заклопотаного міста до ночі
Ловити посмішки дівочі.
Коли очі в очі
Пірнати у вузькі провунки на шляхи скорочені.
Вірити краще.
Хто б
Що там не дорочив.
Насправді ми
Найдобріші люди на планеті
Залишу це послання для майбутнього в сонеті.
Життя - це боротьба.
Від утроби
До смерті не розуміють цього
Обмежені чи вперті.
Усі підказки на шляху до істини стерті.
Прокладемо нові
Самі і будемо відверті.
Ніхто крім нас
Не змінить оточуючий простір.
І
Краще це зробити швидше.
Ми тут лише гості
Час відведений.
Нам не треба гаяти
Смерть нікого собою не благаєте
Живий, насолоджуйся, поки є ці моменти.
Життя - це полотно історичного цементу