Kavabanga Depo Kolibri — Осіння

Ай-Ай, звуки багряного дощу
Грають мелодію осіннюю.
Співають знову, що я не відпущу,
And need and I love you, you, you.
А за вікном краплі дощу
Візерунками малюють твій портрет.
Без тебе не витримаю ні чуть-чуть,
Осінь тиша твій силует.
Ніч як класика, віски, бляшанка,
Цей листопад, як серіал.
Камера, мотор, шоста ранку,
Без тебе сюжет цей - не ідеал.
Листя кружляє не по своїй волі,
І марить в тумані твій образ.
Тремтять пальці, я набираю той номер,
Хоч клявся, не буду сто раз.
А ти ніби вже все загоїла,
І забула все, що ми тут накоїли.
На вулиці зібралась симфонія,
Звучить осіння мелодія.
Ай-Ай, звуки багряного дощу
Грають мелодію осіннюю.
Співають знову, що я не відпущу,
And need and I love you, you, you.
А за вікном краплі дощу
Візерунками малюють твій портрет.
Без тебе не витримаю ні чуть-чуть,
Осінь тиша твій силует.
А за вікном краплі дощу
Візерунками малюють твій портрет.
Без тебе не витримаю ні чуть-чуть,
Осінь тиша твій силует.