Сан Саныч — Одужуй Ненька Україна

А дуже ненька Україно, досить вже вмирати.
Нам з тобою ще країну разом піднімати.
Розумію, тобі важко, дуже ти хворієш,
але ми з тобою поруч. Знаю, розумієш.
Гімн, написаний сльозами, треба вже міняти.
Нам пора всім гідно жити, а не помирати.
Досить вже знущати долю кров'ю та сльозами.
Не повинні люди жити в горі та печалі.
Слався наша Україна, вільна та єдина.
Досить вже страждати марно нашій країні.
Вже пора нам самостійно рішення приймати, а порадників відразу к чорту посилати.
Ми багаті та розумні, вмієм працювати.
Все ми разом подолаєм, будемо співати.
Важка доля нам дісталась. Що тепер робити?
Треба вчитись у любові та у мирі жити.
Слався наша Україна, вільна та єдина.
Досить вже страждати марно нашій країні.
Вже пора нам самостійно рішення приймати, а порадників відразу к чорту посилати.
Якщо зможемо встояти, не помре країна.
Буде файна та квітуча наша Україна.
Будемо усім на заздрість жити у любові.
Будуть жити наші люди, як птахи на волі.
Головне, щоб наші діти жили у любові, щоб не бачили війни та не знали болю.
Щоб завжди вони жили у мирі та любові і не бачили в житті
ні біди, ні крові.