Кошик Добра — Старіємо Не Від Років

Ми старіємо зовсім не від років, не від дати у паспорті, ні
Ми старіємо від недосказаних слів, від утоми і образи в душі
Від любові, що згасла і не розцвіла
Від безвиходя із сірих днів
Від щоденного бігу, де немає тепла
І від зраджених тихих сніг
Зачинені двері, пролиті слова
І час у долонях розсипався на попіл
І прильма між нами безмежно мала
А пам'ять карбує ці втрачені кроки
Бо старіємо ми, як мовчать почуття
І сльози гіркі обвікають лице
Купуємо спокій за ціну життя
І мовчки несемо розплату за це
Ховаємо погляд у тінях кутків
І крига скувала гарячі серця
Збираємо попіл
Згорілих хвостів
Прямуємо мозки
До свого кінця
Ми самі себе
Довели до мі
Тепер ми для себе назавжди чужі
Не час нас старить і не сервина
Це власна провина і наша вина
Зачинені двері
Пролиті слова
І час у долонях
Розсипався на попіл
І прірва між нами
Безнно мала
А пам'ять карбує ці втрачені кроки