Рай Для Вух — Небо Без Тривог

Мені б небо, небо без тривог,
Де не болять кучорашні рани,
Де не торкає серце кожен крок,
І не приходять вночі спогади неждані.
Мені б небо чисте без вини,
Де не живуть чужі думки печалі.
Там мабуть наші тихі янголи сумні,
І мовтки поруч знов кудись віддалялись.
Знов ніч скриває місто сивим димом,
І тиша тихо стукає в вікно.
Я навчився усміхатись людям,
Хоч інколи всередині темно.
На склі дощі малюють дивні тіні,
Які не стерти жодним теплим днем.
Бо пам'ять – це дорога без зупинок, що завжди повертає у минуле знову мене.