Matlak — Очі

Тіні сіли за стіль
Їли попіл руками
Запивали дощем
Він котився щуками
Ми втрачали себе, не лишаючи слід
Всі колись ми помрем, та не встигнем прожить
Не дивись в мої очі, не дивись
Там густа непроглядна пітьма
Не шукай мене більше
Не шукай
Там нікого нема
Війна привласнила погляд, лиця залишила нам
Світ навпомацьки входить в очі, як у підвал
Ми носили мовчання, як останній набій
Всі колись оживем та вже будем не ми
Я занутав дзеркала у тканину
Щоб не бачити власні руїни
Не не лише мої очі
Там густа непроглядна пітьма
Не шукай мене більше
Там нікого нема, більше нікого нема
Там же більше не я you