Віолета — Не Святі

Вечер стікає в прорізи зашторених віком
Я знову подумки кличу тебе в забуття
Світ розділився на до і на після, до віку
Забравши у нас справуу на спільне життя
Ти десь далеко за межами власної волі
А я тут без тебе так написала доля
Хай хтось говорить, що так не буває
Хай час зупиниться, хай ніч не минає
Давай зустрінемось з тобою, хочу сніг.
І не кажи, що ти не хочеш, не кажи мені
Нехай за нас, говорять очі і вуста
Ну не святи я, і ти далеко не свята
Я заплачу, ти забереш собі цей гріх
Дозволь мені запам'ятати золотку б твоїх
Давай зустрінемось з тобою, хочу сніг
Скажи, люблю мені, скажи мені
Ми розійшлись і дороги заплутались, збилися
Вибір цей був, мов глибокий, тупий поріз
Ми від розлук і мовчання обоє втомилися
Та досі одна душа і в очах море сліз
Хай наяву нам про зустріч судилось мовчати
Та в нас залишається ніч, що і досі за нас
Я буду тебе все життя безнадійно кохати
Любов цю не зможе убити ні доля, ні час
Давай зустрінемось з тобою, хочу сні.
І не кажи, що ти не хочеш
Не кажи мені
Нехай за нас
Говорять очі і вуста
Ну не святи
І ти далеко не свята
Я заплачу
Ти забереш
Собі цей гріх
Дозволь мені
Запам'ятати
Солод губ твоїх
Давай зустрінемось
З тобою
Хочу сніг
Скажи люблю мені
Скажи мені
Хай сонце вранці розвіє солодкий обман
Хай день поверне до звичних турбот і доріг
Я розчинюся у тихий ранковий туман
Щоб у ночі знову впасти до ніг твоїх
Бо лише у сні ми справжні без зайвих слів
Тільки у сні серед тисяч холодних днів
We'll see you next time