Анна Трінчер — Треш

Скільки разів я стояла на цьому полі бою
Серця і голови і кожного разу я
Помилялись коли цей бій вигравала серце
Я знову себе запитаю чи було тоді
Я права коли зібрала всі речі і просто пішла
Я знову себе запитаю куди потілося
Все що було тоді поміж нами котиться все
Насяє і нібито розум каже це все
Несерйозно там тільки гроші і мрію
Розбиті як скло на підлозі алена
Мала я знаю дістане до дна і
Пляшка вона на підвіконі знову самотні
Погляд з
Вікна у серці багато пожеж а за ними
Кортедч з емоцій тебе
Теж авже ж як ти назвеш це абсурдчик
Коханням без меж а я би не зваду це треж
Ажеж ай треба було сказати собі придивись
Ти бачиш його наскрізь він на твоєму житті просто ість і
Лила ти
Сльози дарма виправдинь тобі нема по між
Вами двома була просто пряма на слід а ми крило ламали фразами гострими якщо
Літали то костми які зараз
Ростми і саме тому з'явилася пісня бо
Тоді розділився світ на то і після кожен
З нас
Помилився у серці багато пожеш
За ними кортеж з емоцій і у тебе теж
А вжеж як ти назвеш це абсурд чи коханням безмеш
А я би не зваду це треш аш
Як ти назвеш це абсурдчик коханням безмеш
А я би назвала затреш
Ажеш обзорчи кохання безмеш я би назвала
Це треш а вже
Ж як ти назвеш це абсурд чи кохання безмеш
А я би назвала це треш а вжеш
Than you