Анна Трінчер — Треш (Acoustic)

Я знову себе запитаю чи було тоді я
Права коли зібрала всі речі і просто пішла
Я знову себе запитаю куди поділося
Все що було тоді поміж нами куди це все
Вітер несе і нібито розум каже це все
Розбити як скло на підлозі але не мала я знаю дістану до дна
І пляшка вина
Натидвіконі знову самотні погляд з
Вікна у серці багато пожеж а за ними
Кортедч з емоцій і у тебе теж
А вже ж і
Як ти назвеш це абсурд чи
Кохання безмеш
А я би не звала це треш а вже
Ж а треба було сказати собі придивись ти
Бачиш його наскрізь він у твоєму житті
Просто їсть і лилати сльози дарма
Виправдень тобі нема поміж ами двома
Була просто пряма на слід а ми крила
Ламали фразами гострими якщо
Літалитолоукоздуми такі зараз
Роздуми і саме тому з'явилась ця пісня
Бо тоді розділився світ на до і після
Кожен з нас
Помолився у серці багато
Пожеж а за ними ртачи з емоцій і у тебе
Теж авже ж як ти назвеш це абсурд чи
Кохання безмеж
А я би на звала це теж
А вжеж як ти назвеш це абсурчи кохання безмеш
А я би назвала це треш
Ажеж абсурдчи кохання без меж а я би
Незвала це траш а