Olena Lahoza — Світло І Тінь

Зустріла світло тінь на перехресті долі
Дивилась тьма з ухвало та впевнено доволі
Зітхнула світло сумом, питання в мене є
Чому так вперто люди тримаються тебе
Відкрий мені секрет, каже без каяця,
Я зрозуміти хочу, де загадка твоя
Мовчала тінь хвилину, поринувши в думки,
А потім почала повільно говорити
Немає таємниці, секретів теж нема,
І загадку якусь шукаєш ти дарма
Я надаю притулок у себе людям всім,
Будьма ховає сонце, сідай, я розповім
Ось подивись, наприклад, людині важко жити,
Та як же вона зможе заближнього радіти
Це ж треба мати силу, волю та любов,
Добро тримати в серці без меж та без умов
А я лише потрохи полегшую життя,
Дарую злість та заздрість, яскраві почуття
Вони приходять легко, не треба перейматись,
І з ними можна довго у ціні залишатись
Чи ось тобі ще світло, один такий зразок
Як попадають люди на темний мій гачок
Я пропоную так, щоб не було зусиль
Ховаю у собі увесь людиний бір
Я створюю оману, полегшення життя
У темряві так просто здобути забуття
Завжди до мене люди приходили самі
Поважко їм тримати світло у собі
Спинила тінь промову, здивовано моргну
Яскралий чистий промінь увагу приверну
Враділо світло щиро, я дякую тобі
Тепер я зрозуміла, як важко у житті
Але щоб не зустрітись з тобою мені знов,
Я подарую людям віру, надію та любов
І буду йти від серця до серця не спинюсь
Яскравим чистим світлом я втемряву вірвусь