Виолета Кравченко — Ми Вiчнi

Neonovi vogni
Неонові вогні на мокрім склі, місто потонуло в нічній імлі.
Залишився світ за межею стін, де немає гучних, непотрібних слів.
Ми шукали свій спокій серед доріг.
І знайшли те, що кожен у серці беріг.
Під покровом ночі знову ми разом.
Я в твоїх обіймах розчиняюсь.
Час нехай засне за нашим вікном.
Коли як вперше в тебе знову закохаюсь.
Теплий дотик рук і спокійно так.
Сорі в небесах, а це добрий знак.
Кожен подих твій, це жива струна.
Ти моя любов, ти моя весна.
Доторхнувся до серця, а ти до душі.
І це місто не зможе знайти нас ночі.
Під покровом ночі знову ми разом.
Я в твоїх обіймах розчиняюсь.
Час нехай засне за нашим вікном.
Коли як вперше в тебе знову закохаюсь.
Знай, що і світанок нас не зможе знайти, доки я з тобою, а зі мною ти.
Ми вічні, ми вічні, ми вічні.
Під покровом ночі знову ми разом.
Я в твоїх обіймах розчиняюсь.
Час нехай засне за нашим вікном.
Коли як вперше в тебе знову закохаюсь.