Кошик Добра — Її У Ній Так Мало

Вона не ідеальна, але їй також
Хочеться тепла, бо надто довго в житті
Була самотня
Вона жила для всіх, себе берегла
Та хто спитає, що потрібно їй сьогодні
Аби просто до плеча чийогось притулитись відчути
Що потрібна ще комусь
І хоч на мить слабкою залишитись
Не бути сильною сказати:
"Я боюсь
Не залишайте душу без тепла
Найбільше мерзнуть ті, хто всіх зігріли
Вона так довго для усіх жила, а їй самі
Тепла не залишили.
Залишили залишили
В ній стільки всьо є, лише її немає
Вона для себе стала вже чужа
І хто вона насправді, вже не знає, неначе в ній живе чиясь чужа душа
І в ній самій лишилося так мало
А решту непомітно взяв цей світ
І навіть назбагнула, як втрачала
Свій ненаписаний ще досі заповіт
Рід не залишайте [спів
Душу без тепла
Найбільше мерзнуть ті, хто всіх зігріли
Вона так довго для усіх жила
А їй самій тепла не залишили
Не берегла себе, жила для інших
Чужі світи тримала на плечах
А власний світ лишився десь у тиші, а власна доля загубилась у роках
І раптом їй так захотілось жити
Не виживати
Просто бути в ній
У власне завтра двері відчинити
Щоб не лишитись спогадом своїм
Не залишайте
Душу без тепла
Найбільше мерзнуть ті, хто всіх зігріли
Вона так довго для усіх жила, а їй самій тепла
Не залишились