Vlvda, Dimkv — У Білій Сукні

Я стою у білій сукні,
на мені біла фата.
На руці уже обручка,
але котиться сльоза.
Я пам'ятаю твої очі, ніби вчора бачив їх.
Ми шукали наше щастя, забуваючи про всіх.
Ти казала: "Назавжди", я повірив цим словам, а тепер тебе ведуть до нього, а не до мене там.
Я дивлюсь якийсь натовп, але бачу лиш тебе.
Скільки б років не минуло, серце досі ледь живе.
На столах стоїть шампанське, всі бажають вам добра.
А я тихо посміхаюсь, ніби не моя вина.
Я стою у білій сукні,
на мені біла фата.
На руці уже обручка,
але котиться сльоза.
Він тримає мою руку,
він тепер моя сім'я.
Я залишусь десь далеко, там, де я була твоя.
Я стою у білій сукні,
на мені біла фата.
На руці уже обручка,
але котиться сльоза.
Ти смієшся, я сумую.
Ти щаслива, я мовчу.
Я тебе сьогодні втратив, хоч і досі ще люблю.
Пам'ятаю твої руки, пам'ятаю твої сни.
Ми тоді не помічали, як летіли наші дні.
Ми сміялись серед ночі, поки місто тихо спить.
Я тепер твоє кохання це для нього цілий світ.
Пам'ятаєш наші ночі, наші плани до зорі?
Ми хотіли бути разом, та не вийшло назавжди.
Твоє "люблю" тепер для іншого.
Твої губи не мої. І найгірше я бажаю, щоб щасливими були.
Я стою у білій сукні,
на мені біла фата.
На руці уже обручка,
але котиться сльоза. Ти смієшся, я сумую.
Ти щаслива, я мовчу. Я тебе сьогодні втратив, хоч і досі ще люблю.
Я стою у білій сукні,
на мені біла фата.
На руці уже обручка,
але котиться сльоза. Ти смієшся, я сумую.
Ти щаслива, я мовчу. Я тебе сьогодні втратив, хоч і досі ще люблю.
Я стою у білій сукні.
У білій сукні.
У білій сукні. Я стою у білій сукні,
на мені біла фата.
На руці уже обручка,
але котиться сльоза. Ти смієшся, я сумую.
Ти щаслива, я мовчу. Я тебе сьогодні втратив, хоч і досі ще люблю.
Я стою
у білій сукні.